Різдвяна сімейна історія
Прочиню я навстіж двері
До святкової господи —
Хай заходить на вечерю
Божий Син до нас сьогодні.
Це Його Різдво ми нині
У свят-вечір зустрічаєм:
Накриваєм стіл гостинний,
Наливаєм в кухлі чаю.
У сімейнім дружнім колі
В благодатний час різдвяний
Віддамо хвалу Христові
Молитвами і піснями…
* * *
Ніч у вікна зазирає,
Розмальовані зимою.
Хоче теж присісти скраю —
Поділитись новиною.
Це ж вона колись на сході
Була свідком того дива,
Як родився Син Господній,
Як зоря Його світила.
Хори ангелів небесних
Пастухам близ Віфлеєму
Звістку радісну принесли
Про маленького месію.
Слава Богу! Слава в вишніх!
Мир по всій землі хай буде!
Свого Сина дав Всевишній,
Щоб жилося добре людям!
* * *
— Мамо, люба! Де той хлопчик?
Розкажи мені, будь ласка.
Я ще більше знати хочу
Про Ісусика у яслах.
— Слухай, синку, мій коханий,
Пам`ятай, що це правдива,
Надзвичайно стародавня
Оповідь про Боже диво.
— А чому це диво, мамо? —
Син запитує привітно. —
Хіба мало таких самих
Хлопчиків було у світі?
— Ні, дитино моя мила. —
Каже малюкові мати. —
Божий Син такий єдиний!
В небесах у Нього Татко.
Дім Його у небі також,
У незримім високості.
А на грішну землю нашу
Він прийшов лишень у гості.
* * *
Тато Біблію родинну
Взяв до рук і став читати,
Як колись до Віфлеєму
Мудреці прийшли вітати
З днем народження Дитину.
Принесли вони у сумках
Ладан, золото і смирну —
Для Ісуса подарунки.
Хлопчик цей підріс і згодом
Став розказувати всюди
Божу істину народу —
Щоби каялися люди.
Щоб образу, зло і пиху
В серці більше не таїли.
Жили мирно, любо, тихо,
Один одному раділи.
Ось і ми, сьогодні, діти,
Пригадали ті події.
Щоб і нам у цьому світі
Бути учнями месії.
* * *
Ніч різдвяна! Ніч святкова!
На нічному оксамиті,
Мов, гірлянди, святять зорі,
Божим променем зігріті.
Місяць гребінь золотавий
Край небес схилив додолу.
Чути, десь співають славу
Сину Божому святому…
* * *
Раптом в нашім теплім домі
Всі відчули одночасно
Дотик Божої любові —
Неземну хвилину щастя.
Хтось Невидимий, Незримий,
Син надії і відради,
У Якого іменини,
Завітав до нас на свято…
Лариса Козинюк
Переглядів: 532