«Любов і сльози, радість і страждання»
* * *
Любов і сльози, радість і страждання,
Тріумф і плач, визнання і ганьба
Ідуть пліч о пліч у чуднім єднанні,
Мов давні друзі-нерозлийвода.
Вже зранку думка: «Швидше б уже вечір…»,
А ввечері: «Що ж ранок не спішить?..»
Крізь час летіти мріється малечі,
А з віком серцю мила кожна мить…
Так споконвіку, з самого початку,
Коли в блаженстві цвів Едем… однак,
Дивись, Адаме, ось твої нащадки
За вибір твій розплачуються як!..
Що не людина — грандіозна драма,
Здається, скрізь безвихідь, кут глухий…
І чую голос нового Адама:
«Що ж, вихід є… сьогодні вибір твій…»
Михайло Козубовський
Переглядів: 927
