"Нуртує в грудях млосно дух весняний"

*  *  *

Нуртує в грудях млосно дух весняний,
Вдихаю запах свіжої ріллі.
Врочисто відчиняю навстіж браму
До храму знань, до мудрості землі.

Навчитись від землі… її основам…
Для сонця, вітру, злив себе відкрий
І лемешами подвигу святого
Душі своєї ниву розори.

Є особливий час у кожній долі,
Як і в землі гаряча є пора.
То ж, засівай, як засівають поле,
Зерном добірним правди і добра.

Навчитись від землі… о, рідна ниво,
Твоя наука дивна і проста:
Твоя велична мудрість незрадлива
Тугими колосками пророста.

В руці тримаю грудочку тремтячу
І відчуваю вічний пульс буття.
Землі науку зрозуміть — це значить
Пізнати сутність нашого життя.

Михайло Козубовський


Разработка веб сайтов