"Осінь спонукає до зізнання"

*  *  *

Осінь спонукає до зізнання,
Налаштовує на новий лад.
Я люблю симфонію мовчання
Під врочистий пишний листопад.

Крізь м’яку, принадну гаму кави
Ваблять до знемоги почуттів
І осінні у садах заграви
Буйного шаленства кольорів.

Всупереч вагомим аргументам
Під журні мелодії дощів
Осінь тихо так, інтелігентно
Проникає у глибінь душі.

В кронах, що горять, немов пожежі,
В сяйві золотих розкішних риз,
В тихих ритмах дощових поезій —
Торжество життя віщає скрізь.

Осінь незбагненна в своїй владі…
Я в полоні звабних твоїх днів…
У твоїх чарівних серенадах
Чую серця ніжний переспів.

Михайло Козубовський

Переглядів: 1


Разработка веб сайтов