"Осінь спонукає до зізнання"
* * *
Осінь спонукає до зізнання,
Налаштовує на новий лад.
Я люблю симфонію мовчання
Під врочистий пишний листопад.
Крізь м’яку, принадну гаму кави
Ваблять до знемоги почуттів
І осінні у садах заграви
Буйного шаленства кольорів.
Всупереч вагомим аргументам
Під журні мелодії дощів
Осінь тихо так, інтелігентно
Проникає у глибінь душі.
В кронах, що горять, немов пожежі,
В сяйві золотих розкішних риз,
В тихих ритмах дощових поезій —
Торжество життя віщає скрізь.
Осінь незбагненна в своїй владі…
Я в полоні звабних твоїх днів…
У твоїх чарівних серенадах
Чую серця ніжний переспів.
Михайло Козубовський
Переглядів: 440
