Пізнай глибину свого серця
Тремтять хвилясті дивовижні кола
і сплески розтинають ніч довкола.
Видовжуй плоть, натягуй, мов струну,
Пірнаючи у серця глибину.
Зумій знайти затоплені скарбниці
Й не захлинутись у липкій водиці,
Сягнути віддзеркалену блакить,
Не обірвавши життєдайну нить.
Від вітру почуттів, народжених із плакань,
Розгойдується лиш, та не щезає мряка.
Чия б то не була, ніде й ніколи тінь
У таємничу не пірне глибінь.
Перев'язавшись променем вогненним,
Повітрям лісовим наповнивши легені
Й розсотуючи сонячний клубок,
Шукай на дні чудесний скарбничок.
В нім таємниця всесвіту і руху,
Могутність схована людського духу.
Скорій у глиб, без страху і вагань,
Ув епіцентр сердечних коливань!
Михайло Козубовський
Переглядів: 383
