"Уникаю я слова «вік»"

* * *

Уникаю я слова «вік».
(Та хіба ж немає причини?),
Коли важчають крила повік
І мішки під очима.

Що з того, що час-буревій
Пройшовсь по мені, що й не зчувся,
Все спотворив, як злий чародій,
Хоч душі не торкнувся!?

І чому ж незрячі такі усі,
І чому всі в одному так схожі, —
Що не бачать часто душі,
А от лізти у неї можуть?!

Доле наша, химерна й смішна, —
Цінний скарб у простій оболонці!..
Чи ж завжди цукерка смачна
У красивій обгортці?

Чи ж існує розумний баланс?
Де ж то ставиться крапка остання?
Що ж усе таки люблять у нас? —
Запитання...

Михайло Козубовський


Разработка веб сайтов