«Я сьогодні йду до храму рано-вранці»
* * *
Я сьогодні йду до храму рано-вранці, на світанку,
Як Марія Магдалина чи Петро та Іоанн.
Де розтане непомітно у ліловому серпанку
Розтривоженої ночі граціозно-сонний стан.
Я побачу дивне дійство на прозорому узвишші,
Як малиново-рожевий приміряє небо плащ,
І почую, як привітно в урочисто-мирній тиші,
Пролунає моє ім’я й заспокійливе: «Не плач».
Я побачу і почую, як захоплено й щасливо
Ріки плещуть у долоні і весняний спів дерев,
І душа моя бентежна теж долучиться до співу,
Бо це гімн Життю й Любові, що ніколи помре.
У досвітнім спогляданні крізь дрімотливість байдужу
Я розчулений відчую вітру тихий шелест крил,
І тріумф благоговійний переповнить мою душу
І вона заллється світлом, мов ранковий небосхил.
Пломеніє юний обрій в золотистих перевеслах,
Зодягнувшись в білі шати, моє серце сяє теж.
Я сьогодні йду до храму, щоб зустрітися з Воскреслим,
Бо Його немає в гробі. Він воістину воскрес!
Михайло Козубовський
Переглядів: 470
