Невидимі руки
За роком рік в життєву путь
Крізь болі та розлуки
Нас всіх вперед, вперед ведуть
Невидимії руки.
Тримали нас у першу мить,
Додавши щастя в муки,
Руками матерів земних
Невидимії руки.
Скрізь піклувалися про нас,
Несли, вели, тримали.
Їх дивний доторк ми не раз
Так явно відчували.
Нас пестили в добрі й журбі,
А іноді й карали,
Вели із ворогом в двобій,
Стрічали, проводжали...
Бувало в серці сумнів зрів,
Що ми їх загубили.
О, як ми плакали тоді!
Як їх знайти хотіли!
Та в мить, коли скінчиться путь,
Слова затихнуть й звуки,
Нас в Отчий дім перенесуть
Невидимії руки.
Отець нас прийме в вічний дім —
Життя дасть без розлуки.
І там побачимо тоді
Невидимії руки…
Віра Кушнір
Переклала з російської Ольга Міцевська
Переглядів: 796
