Гості
Час не летить, то просто ми невічні.
Час був, час є і буде на віки…
То тільки ми гостюємо у Вічності
Одну секунду, кажемо, роки.
То тільки ми собі таки міркуємо,
Що люди — вісь і крутиться Земля
Довкола наших похотей і пристрастей
І кожен з нас — то Всесвіт, то стезя…
А ми ніхто, точніше, гості блудні,
Котрих Господь в обитель запросив,
Аби ділили разом свя’та й будні,
Спожили Хліб й Вино, побули з Ним…
Час не летить, то просто ти невічний.
Час був і є, і буде на віки…
Отож поводься у гостях по-людськи,
Для чогось Бог хотів, щоб гість був ти?!
Оксана Кузів
Переглядів: 677
