«І вас колись за «просто» розпинали?»
* * *
І вас колись за «просто» розпинали,
І зраджували вас за срібняки,
І вам кілки у серце забивали,
І мили у багнюці кісточки?!
І вам колись у спину шепотіли,
І обмовляли з ніг до голови,
І вас у очі пристрасно любили,
А поза — роздирали на шматки?!
Я не дивуюсь, суєта повсюди —
Зловити би за бороду й царя...
І брешуть, обмовляють... люди-юди,
Їм волю дай — розп‘яли би й Христа.
Оксана Кузів
Переглядів: 528
