Відпусти

О, не тримай, коли когось покличуть
У засвітки, де марево і дим,
Де все для всіх таке завуальоване,
Де вічне Небо з таїнством святим.

Не нарікай на доленьку згорьовану,
Не проклинай ні крихітки життя,
Кардіограма буднів загартовує,
Кардіограма свят — таки крива.

Немає в світі вічного, статичного,
Окрім ТогО, що Світлом є вгорі...
Живи сьогодні правдою одвічною
І не рахуй на завтра трудодні.

Бо все, що народилося, минається
І не шукай чиєїсь тут вини...
О, не тримай тогО, когО втрачатимеш,
Благослови — і з Богом відпусти...

Оксана Кузів

Переглядів: 524


Разработка веб сайтов