Життя — театр
Іде прем’єра совісті, панове,
Вистава з однойменного життя,
Де всі задіяні і трішечки актори,
Де час — на гру, а на антракт нема.
Де все розписано: хто з ким і хто за кого,
Де грають без дублерів свою роль...
Іде вистава совісті, панове,
Без репетицій, запитань, відмов.
Усе за планом в Бога, все за планом:
Хтось репліку гукне, а хтось змовчить.
Отак й іде «на біс» життя поволі…
Та що іде… Біжить собі, біжить…
Тут все наживо і усе уперше.
Тут за суфлера совість і душа.
Хтось грає роль, бо думає, вистава,
А хтось от просто бавиться в життя.
Іде прем’єра не одну годину.
Іде вистава розміром в життя.
Тут грають тільки головні актори,
Це не кіно, субтитрів тут нема…
Оксана Кузів
Переглядів: 1207
