"Цвіте гортензія. Яке розкішне слово!"

* * *

Цвіте гортензія. Яке розкішне слово!
Мов китиці дорідні на кущах —
Вони розквітли нині по садах
Рожево, біло, синьо, фіалково.

Гортензія… Я вдумуюсь в слова
Й захоплююсь звучанням букв і звуків.
З них створюється слова зміст, і слухом
Сприймаємо слова. Які дива!

Гортензією не назвеш ромашку.
Ромашка — слово й квітка — простота,
Цвіте в полях, садова є в містах.
Хто дав ім’я квіткам — сказати важко.

Давав в Едемі імена Адам
Живій душі: худобі, птаству, звірям.
Звучало слово імені й лишилось
На всі часи. Воно відоме й нам.

Я вдумуюсь в слова. Я тішусь Словом —
Дарунком Божим, що зійшов з небес:
Ісус Христос — Він в третій день воскрес
І є спасіння людського основа.

Звучали Ним промовлені слова.
О, то були не просто букви й звуки;
Була в них сила від Святого Духа.
Христос почав сівбу, тепер — жнива.

Він мовив Слово до людського серця
Й людське ім’я Своїм Він називав,
І Духом Пресвятим Бог силу дав,
Що те ім’я повіки не зітреться.

Записані на небі імена.
Жнива землі — дописуються списки.
Як Божа милість до людей є близько!
Радію, що й моє ім’я є там.

Радіють інші, бо над іменами
Своїх дітей пильнує Сам Творець.
Ми бачимо — близький всьому кінець.
«Я до скінчення віку буду з вами!» —

Христос це слово мовив в початках,
Він береже нас Словом і у Слові.
Святий щодня освячується знову,
І чинить правду, хто в Христа руках.

Ім’я гортензії ромашці дати —
Не буде мати сили слова зміст.
Йди до Христа — спасіння Він приніс,
Твоє ім’я Він може поміняти!

Велика Божа милість до людей.
Спіши — в жнива дописуються списки!
Чекає Церква — Наречений близько.
А у садах гортензія цвіте…

Ольга Лазарук

Переглядів: 54


Разработка веб сайтов