"Казала бабця: «Усім честь мила!»"

* * *

Казала бабця: «Усім честь мила!»
Колись у свята в селі ходили
Від діда й баби до дітлахів
На той зарінок, де танцювали;
Десь так з обіду музик наймали —
І весь зарінок, мов клумба, цвів.

Йшли молодиці, і йшли дівчата
У вишиванках, в хустках квітчастих;
Сходились ґазди і парубки.
А танцювали тоді у парах.
Село дивилось — село зважало:
Куди-то скоро підуть свати,

Які дівчата вже на виданні,
Хто біля кого і хто як вбраний,
Просить до танцю хто перший йде,
І з ким танцюють, хто вже у шлюбі,
Село дивилось, село розсудить
І хто як в танці кого веде…

Той старший хлопець не надто вмілим
Був танцюристом, і не хотіли
Іти дівчата до танцю з ним.
Казала бабця мені: «Дитино!
Не рік той танець. Усім честь мила.
Коли запросить — не відвернись».

І я ніколи не відмовляла.
Село дивилось, село зважало.
Я вдячна бабці за ті слова.
І старший хлопець знав, що то значить
Той вияв честі, коли всі бачать:
Невміле тіло — душа жива.

Підтримай душу! «Усім честь мила!»
Немов хвилини, роки злетіли,
Часи змінились, а той урок,
Як підбадьорить важливо душу,
Через поради прості бабусі
Давав для мене мій Батько Бог.

І в час цей важкий украй важливо
Всім пам’ятати: «Усім честь мила!»

Ольга Лазарук

Переглядів: 99


Разработка веб сайтов