"Ти — мій Творець, я — твориво земне"

* * *

Ти — мій Творець, я — твориво земне,
Недосконале по гріховній суті.
Якби Ти Духом не родив мене,
Як я жила б і що могла б збагнути?

В земних турботах про щоденний хліб,
В житті марнотнім у гріховнім тілі,
Що б знала про навколишній цей світ —
Духовний світ — яким він є на ділі.

Якби Твій Дух мене не осіяв,
Коли пітьму побачивши, злякалась,
Й мені Ти Духом руку б не подав,
То як тоді промовила би: «Каюсь?»

Хто зняв би з мене тягарі гріхів,
І хто б запевнив прощення й спасіння,
Якби не Дух, якого Ти вселив
В моє єство на знак удочеріння?

І немовлям в колисці не лишив,
Але ростиш, ведеш з дитинства в зрілість.
Хто ще крім Тебе так би це зробив?
Хто як не Дух про Божі знає цілі?

Ти виповняєш кожну з обітниць —
Мене хрестив і інших хрестиш Духом.
Якби не так, як із Твоїх криниць
Я напилася б у часи посухи?

Моїм вустам Ти мову дав Свою.
Якби не Ти, чи я б оце зуміла
Тобі сказати: «Таточку! Люблю!»
І про таємне якби розповіла?

Ти — на престолі, я — в місцях земних.
Щоби від Тебе інших підкріпляти,
Коли промовлю до сердець людських
Якщо Твій Дух не буде наповняти?

У людській мові мало вдячних слів
І на слова хвали вона убога,
Але мене Ти Духом збагатив,
Щоб я Тебе прославила як Бога.

Хвала Тобі! І знов кажу — хвала!
В моїм сирітстві став моїм Ти Татом…
Яка без Тебе бідна я була!
Яка тепер Тобою я багата!

Ольга Лазарук

Переглядів: 104


Разработка веб сайтов