"Він сказав: «Я прийду несподівано!»"

* * *

Він сказав: «Я прийду несподівано!»
Він сказав: «Ти не будеш знати…»
А у серці: «Якщо будеш вірною,
То весь час мене будеш ждати!»

З неба зорі очима пильними
Задивлялись на ту щасливу,
Яку взяв він рукою сильною
І повів, — незбагненне диво!

Вітер бесіду вів із кедрами,
Гомоніли дуби з берізками,
Бо Творець заручивсь з нареченою! —
І раділи почутою звісткою.

Рознеслась новина по всесвіту,
Слало сонце морям телеграми.
«Це збувається Богом проречене!» —
Відказали з глибин океани.

Вони чули усе, усе бачили.
Проминули віки над землею.
І лунали знов хори ангельські
Над спасенною ще душею.

Стала справа іти до закінчення —
Час Христові іти по невісту.
Він казав: «Я прийду несподівано!
Будеш жити в селі чи у місті —

Ти не знатимеш часу повернення, —
Чи чекаєш Мене ти, кохана?!»
«Він іде! Будь до зустрічі зібрана!» —
Підказали мені урагани.

Затряслася земля на підтвердження,
Підняла, як підказку, цунамі:
«Свідчу я про Христове повернення.
Він вже йде! Приготуйсь до вінчання!»

Сонце, зорі, дерева — оточення
Все підказки мені посилає,
Пильнувати мене заохочує.
І я їм відказала: «Я знаю!

Він — мій скарб, Він — життя моє істинне.
Не роблю я ні кроку без Нього.
Й в серці глибоко мовою ніжною
Він промовив: «Збирайся додому».

Якщо любиш, то серце підказує,
Бо в єднанні із серцем коханим…
Хай співають же нам величальної
І дерева, й зірки, й океани!

Ольга Лазарук

Переглядів: 15


Разработка веб сайтов