"Він був великим і страшним"

* * *

Він був великим і страшним.
Тремтів Ізраїль перед ним.
А Голіят їх зневажав:
Він переможе — так вважав.

Він силу відчував в собі,
Мав практику у боротьбі,
Й раніш здобуті перемоги
Вселяли людям страх від нього.

Зріст, м’язи, зброя і броня…
А що Давид? А він ягня
В степу від лева рятував —
Він практику теж добру мав.

Давид ще юним був на вид.
Степ — то арена його битв.
І ним здобуті перемоги
Звершались на виду лиш в Бога..

О, щоб за гриву лева взяти,
Від Бога силу треба мати!
Хоробрість вирвати ягня
Із пащі — це не спис й броня!

Тож Бог їх звів на полі бою:
Того, який хваливсь собою,
Й того, який сам Бога знав.
Бог так прославитись бажав.

Давид пішов ув Ім’я Боже:
Із пращі камінь — в лоб ворожий.
І впав великий і страшний…
То не Давид — Бог виграв бій!

Страшні, великі… На Христа дивися —
Господь спасає не мечем та списом!

Ольга Лазарук

Переглядів: 17


Разработка веб сайтов