"Зійшла від Бога благодать"

* * *

Зійшла від Бога благодать
Дощем на спраглу душу поля.
Весна. Пора уже саджать
Буряк, картоплю і квасолю,

Пшеницю сіяти й овес…
Та й ті, що є уже, озимі
Чекали милості з небес,
І дощ іде — Господня милість.

Я чую зливи тихий шум,
І серцю радісно, аж щемко,
Бо є серед Творцевих дум
Й щоб вчасно дати дощ на землю.

Хай зійде на поживу хліб
Для всіх: і щирих, і лукавих,
Щоб був у кожного обід,
Щоб Боже ймення прославляли.

Зі свого Боку Бог все дав —
Це благодать у Божім Сині,
Хто вірою її прийняв —
Яка щаслива та людина!

Посіяне в сердечний ґрунт
Зросло й дало плоди по силі…
Йде дощ. Його я чую шум —
І славлю Господа за милість.

Ольга Лазарук

Переглядів: 55


Разработка веб сайтов