Міркування

Якось дві малі сестрички 
На ґаночку міркували:
«Якби ми були пташками,
В небі високо б літали.

Ми б серед гілок ховались 
Та співали залюбки,
Щоб дорослі посміхались 
Та раділи малюки.

Зранку б сонце зустрічали,
Гнізда вили навесні,
Із батьками б відлітали 
Ми на південь восени.

Там, на півдні, де немає 
Ані снігу, ні зими,
Де троянди розцвітають,
Там на сонці б грілись ми».

«Ні, бджолою краще бути, 
Трудівниці всі вони.
День працюють, щоб здобути 
Мед корисний і смачний».

«Ні! Жирафа — справжнє диво, 
Довгошия он яка!
В неї шерсть така красива,
А хода яка легка!

Тигри, рисі та пантери —
Спритні, сильні та прудкі, 
Коні, олені, косулі —
Швидконогі та стрункі.

А слони, орли, верблюди —
Дивовижні й гарні всі,
Але ми з тобою — люди, 
Образ Божий на землі.

Бог, величний та єдиний, 
Всесвіт мудро так створив. 
Весь тваринний світ людині —
Нам з тобою — підкорив.

Щоб життя було прекрасним, 
Гармонійним щоб було, 
Будемо завжди старатись 
Ми робити лиш добро.

А за дивну цю можливість —
Бути образом Творця,
Хай ім’я Господнє славлять 
Наші душі та серця.

Ми найщасливіші в світі,
В небесах наш Бог Отець,
Ми з тобою — Його діти,
І творіння ми вінець!»

Любов Лазько

Переклав з російської
Степан Загорулько


Разработка веб сайтов