Скарб

За хмарами сонце ховається,
У зернятку паросток спить,
У жолуді дуб розвивається,
В яєчку курчатко лежить.

У землю занурені корені
Трави і дерев і кущів;
Під листям у лісі оголенім
Сховалося безліч грибів.

Є в серці людини скарбниця,
У кожної — лише своя.
Не можна її роздивитись,
Прихована добре вона.

Та лише уста відкриваєш,
Стає зрозуміло усім,
Хороше чи зле ти ховаєш,
Складаєш у серці своїм.

Нехай не знайдуть собі місця
Брехня в твоїм серці та зло.
Нехай твоя чиста скарбниця
Ховає любов та добро.

Любов Лазько
Переклав з російської Степан Загорулько

Переглядів: 24


Разработка веб сайтов