З хреста
З хреста до Неба клич останній линув,
Дивився в даль розп'ятий Божий Син...
«Нащо Мене Ти,Господи,покинув?
Нащо Мене лишив.. Я тут Один…»
Така гірка страждань і горя чаша.
Ісус Христос лиш думав про людей.
«Вмираю тут за беззаконня ваші,
І Я для вас воскресну в третій день».
«О, Боже Мій, як витерпіти муки?
Потішу Матір чим в біді тепер?
Обнять її... але прибиті руки,
Якби не цвяхи, сльози б її втер...
Остання крапля в чаші залишилась,
Прийми ж Ти, Отче, Сина Свого Дух...»
Останній стогін і святе: «Звершилось»,
Земля почула і усе навкруг.
Помер Ісус,похована надія,
Розлуки мить до болю не проста.
Забрати хто страждання нам зуміє?
Як жити далі людям без Христа?
Хто сили дасть і доброго дощу,
Щоб проросли любові й віри зерна?
Хто скаже: «Я гріхи твої прощу?»,
Хто зцілить душу, що пробита терном?
Три дні томились змучені серця...
Аж ось до грішних нас благовоління:
На небі загоряється зоря,
Народжується диво Воскресіння.
Співає весь Новий Єрусалим,
І сили зла здригнулися від жаху...
Бо подолав смерть смертю Божий Син,
І добра новина ширяє птахом.
Христос Воскрес! Спаситель наш Живий!
Немає щастя більшого на світі.
І Бог для нас сьогодні не чужий,
А ми для Бога найдорожчі діти!
Христос Воскрес! Ця радість неземна,
Що сил дає нам вірити, любити.
Для нас усіх відкриті небеса,
Там зможемо від боротьби спочити.
Христос Воскрес! І з Ним навік жива
Людська душа, над нею смерть не владна.
Гріхи змиває Агнця Кров свята.
Веде вперед Надія нас і Правда.
Христос Воскрес. Пройшло три довгих дні
Якби не Він, куди б вела дорога?
Загинуло б все людство у вогні,
У темряві проклятій і без Бога.
А нині ми по милості Отця
Спасенні! Бога будемо хвалити!
Коли прийде стежина до кінця,
Воістину на Небі будем жити!
Наталія Луцик-Мартинюк
Переглядів: 190
