«Повечеряй зі мною, Боже»
* * *
Повечеряй зі мною, Боже,
Поруч сядь, посміхнись, як тато.
Ще салату докласти, може?
Чи чайку заварити з м’яти?
Кажуть, м’ята допомагає
Вгамувати зболілі нерви.
Чи у Тебе так не буває?
В Тебе, мабуть, міцні резерви.
Ой, пробач, я Тебе не тримаю…
Ти ж, напевно, спішиш до інших.
Десь хлопчина тебе благає,
Щоб нарешті настала тиша.
Горне матір своє дитятко,
Просить тільки про хліб і сонце.
Чуєш Ти і мольбу солдата —
І для нього стаєш Оборонцем.
В мене ж сонце, і хліб, і тиша.
В Тебе — болю людського безмір…
Я не смію просити більше:
Залишайся, люби, не щезни!
Я тону у людському горі…
Простягни мені руку, Тату.
Повечеряй зі мною поряд —
Я чайку заварю із м’яти.
Ольга Міцевська
Переглядів: 216
