Усмішка Бога

Бог заглядає у вічі допитливим поглядом сина,
Пам’ятними світлинами зі старого альбому,
Небом, відбитим в калюжах, як вгору дивитись несила,
Світлом із вікон, що вабить до отчого дому.

Бог пригортає душу обіймами ластівки-доньки, 
Крилами вітру, що будить напровесні квіти,
Теплим запахом хліба, щойно вийнятого з духовки, 
Задушевною піснею, щирим єднанням зігрітою.

Бог усміхається в серці беззубим ротиком немовляти,
Променем сонця, що вранці цілує в щоки,
Смайликом в Вайбері з дружнім: «Привіт! Ну, як ти?»
Прозорістю тиші, що душу пронизує спокоєм.

Дай же нам, Боже, в буденність дивитись очима дитячими,
Щоб дива Твоїх усмішок,
                                             доторків,
                                                           поглядів бачити…

Ольга Міцевська

Переглядів: 167


Разработка веб сайтов

Акція

Буря за вікном, а в серці тиша

Від серця людини до Бога півкроку

Віднині вже рахуємо десятками

Веселка на віях

Високий у думки політ

Вона вдивлялась в темні очі неба

Всміхнутись, доторкнутись, обімліти

Графік суєти

Два погляди

Для чого марно тратити слова

Дорогою з магазину

Зажурились думи. Журавлями...

Згрібаю з душі голіруч жар і попіл…

Йосип

Крізь втому буднів просіває день

Крила натхнення

Крок перемоги

Маскарад ілюзорності

Мелодії часу

Ми створили уявне небо

Миті одвічного

Мить каяття

На перехресті доль людських скалічених

Напишу

Народилось життя. Заясніли рожеві світанки

Нестримно дні плинуть в роки

Осоння віри

Ото, незабаром приходжу!

Петро

Плекало серце мрії осяйні

Половіють жита...

Поцілунок вічності

Різнобарв'я долі

Силуети вічності

Слова із серця рвуться у політ

Слова, слова… Як мало їх у мові

Сонет коханому

Тишу шукаю — омріяну втіху

Торкнусь

Туга воскової сльози

У трепеті замріяної тиші

Усмішка Бога

Хай буде воля Твоя!

Храм

Я не стримаю сльози, бо стане каменем

Як мати…