«Згрібаю з душі голіруч жар і попіл…»
* * *
«Жертва Богові — зламаний дух» (Пс. 51:19)
Згрібаю з душі голіруч жар і попіл…
Обпікаюсь і плачу…
Питаю: «Навіщо?
Для чого, мій Боже, ця жертва?
Я ж відбірне несла, все найкраще — для Тебе».
Та…
Вмить зайнялося і згоріло дотла
Все, чим я дорожила.
З серцем, повним скорботи, перебираю вуглини.
Шукаю причину, прагну — Істини.
Зламаним духом торкаюсь жертовника серця…
І…
Здіймаюсь увись у клубках фіміаму…
До престолу Того, Чиїх задумів ще мить тому
Не могла осягнути…
Руки обпечені зводжу до неба —
Більше не плачу, бо знаю,
За що заплатила ціну…
Устами обвітреними хвалу шепочу
Й не ридаю, бо бачу плід болю —
Загартований дух,
що готовий долати усі перешкоди.
Піднімаюсь, іду —
Щоби знову і знову згрібати жарини —
Рости, гартуватись і — перемогти!
Ольга Міцевська
Переглядів: 951
