«Згрібаю з душі голіруч жар і попіл…»

*    *   *

 «Жертва Богові — зламаний дух» (Пс. 51:19)

Згрібаю з душі голіруч жар і попіл…
Обпікаюсь і плачу…
Питаю: «Навіщо?
Для чого, мій Боже, ця жертва?
Я ж відбірне несла, все найкраще — для Тебе».
Та…
        Вмить зайнялося і згоріло дотла
Все, чим я дорожила.

З серцем, повним скорботи, перебираю вуглини.
Шукаю причину, прагну — Істини.
Зламаним духом торкаюсь жертовника серця…
І…
    Здіймаюсь увись у клубках фіміаму…
До престолу Того, Чиїх задумів ще мить тому
Не могла осягнути…

Руки обпечені зводжу до неба —
Більше не плачу, бо знаю,
За що заплатила ціну…

Устами обвітреними хвалу шепочу
Й не ридаю,  бо бачу плід болю —
Загартований дух,
                        що готовий долати усі перешкоди.

Піднімаюсь, іду —
Щоби знову і знову згрібати жарини —
Рости, гартуватись і — перемогти!

Ольга Міцевська

Переглядів: 370


Разработка веб сайтов

Акція

Буря за вікном, а в серці тиша

Від серця людини до Бога півкроку

Віднині вже рахуємо десятками

Веселка на віях

Високий у думки політ

Вона вдивлялась в темні очі неба

Всміхнутись, доторкнутись, обімліти

Графік суєти

Два погляди

Для чого марно тратити слова

Дорогою з магазину

Зажурились думи. Журавлями...

Згрібаю з душі голіруч жар і попіл…

Йосип

Крізь втому буднів просіває день

Крила натхнення

Крок перемоги

Маскарад ілюзорності

Мелодії часу

Ми створили уявне небо

Миті одвічного

Мить каяття

На перехресті доль людських скалічених

Напишу

Народилось життя. Заясніли рожеві світанки

Нестримно дні плинуть в роки

Осоння віри

Ото, незабаром приходжу!

Петро

Плекало серце мрії осяйні

Половіють жита...

Поцілунок вічності

Різнобарв'я долі

Силуети вічності

Слова із серця рвуться у політ

Слова, слова… Як мало їх у мові

Сонет коханому

Тишу шукаю — омріяну втіху

Торкнусь

Туга воскової сльози

У трепеті замріяної тиші

Усмішка Бога

Хай буде воля Твоя!

Храм

Я не стримаю сльози, бо стане каменем

Як мати…