"Метеликом вечір до лампи злітає"
* * *
Метеликом вечір до лампи злітає,
Нічна процвітає під стелею квітка,
А голка терпляче хрести вишиває,
І довгою піснею тягнеться нитка.
Червоне та чорне лягає на біле,
Надія та розпач плетуть візерунок —
Усе пережите, усе наболіле
Собою утворює дивний малюнок.
І як же спокійно роки вишивати,
Коли ти нарешті уже зрозуміла,
Що мусиш боліти, горіти, страждати,
Аби візерунком лягати на біле.
Галина Манів
Переглядів: 427
