"Кому з людей довірити Святе?"
* * *
о. Максиміліанові
Кому з людей довірити Святе?
Кому з людей Дитя охороняти?
Ти — обраний, в твоїм саду цвіте
Трояндою любові Юна мати.
За спиною сміються вороги,
Бо не для них прекрасна таємниця,
Що сповнений натхнення і снаги
Ти, Йосипе старий, — найперший лицар.
Ти, Йосипе, не зрадив до кінця,
Протистояв нестаткам, бурям, бідам.
Тебе любила, знаю, жінка Ця, —
Найкращого з усіх синів Давида.
Тебе любив як рідного Малюк,
Ти й був такий для малюка земного,
Йому віддав тепло та ніжність рук
І все, що тільки міг, зробив для Нього.
Тож хай собі сміються вороги,
Бо їм не пощастило зрозуміти:
Що Йосип — лицар, сповнений снаги,
Якого не можливо не любити.
Галина Манів
Переглядів: 360
