Марії

1.
Мої думки метеликами мріють
Круг тебе день і ніч, круг тебе день і ніч.
А губи терпнуть, а слова німіють —
Поклич.

Прийду, не забарюся у дорозі, —
Схилюсь до вуст, схилюсь до вуст твоїх...
В палкій любові розпалити в змозі
Вогонь із криг.

Тобі у серце іскорки незримі
Колись, як в ніч, впадуть, як в ніч глуху,
Й думки твої зустрінуться з моїми.
На півшляху.

Минулого вже не згадаєш всує,
Себе — на глум, усіх — на глум.
Сердець єднанню наших передує
Єднання дум.

Які ми рідні! Важко зрозуміти
Безвір’я жах і холод на вустах...
Ти вже біжиш, аби мене зустріти,
Уся в сльозах…

2.
Відтворюю обличчя напівстерті,
Силкуюся згадати до розпуки...
Твої ж блакитні очі, ніжні руки
Закарбувались в пам’яті до смерті.

І голосу твого мінливі звуки
Пригадую, неначе поряд чую.
Всміхаюся до себе, розкошую...
І мир, і втіха — мов нема розлуки.

Між нами відстань дуже безпорадна,
Бо кожен раз в моїй палкій уяві
З’являєшся – красива і принадна —
І розсіваєш усмішки ласкаві.

Тягнусь до тебе, прагну поцілунку,
Та ти зникаєш — і нема рятунку.

Василь Мартинюк


Разработка веб сайтов

Ісав

А істинна любов у серці — жертва

А ніч тоді була…

Апостол Петро

Блудниця

Буває дивне: у страшну жару

В Тебе на долоні

Він народився…

Вересневий ранок

Говорить Бог мені вустами серця

Господь знайшов нас

Господь покликав вас

Дух Божий знає Божі таємниці

З ким поділюся болем і журбою?

З наближенням Різдва…

Зіткав мене Всевишній чоловіком

Запахла ти мені, мов яблуневі квіти

Земне життя не для забав

Мій Боже, захисти мене, благаю

Мій Господи, які жорстокі люди

Мій край і зрада

Мій любий краю

Малий синок, побачивши вогонь

Марії

Минуло літо. Вересень настав

Мир

Ніхто не може без надії жити

Ніч ясна

Народився Хліб

Ненавиджу! Люблю!

О Великодню

О Дух Святий!

Очікування Різдва

Прийдешньому 21-ому

П’ятидесятниця

Різдвяні сонети

Різдвяна ніч

Стражденне серце в Бога на долоні

Сяє сонце у небі яскраво

Такий маленький, такий хороший

Твоє – тобі

Тебе, Ісусе, увінчали терном

Теплом війнуло на сумні поля

Ти бачиш...

Ти відплатив любов’ю

Ти — вільний дух. Ти крила розпростер

У Віфлеємі

Хоч я в тяжкій роботі дні та ночі

Хто б душу полюбив мою, як власну

Що може бути краще, ніж свобода

Щоб Господу віддати щиру шану

Я із мочару Богом взятий

Я так шукав Тебе!..