"Сяє сонце у небі яскраво"
* * *
Сяє сонце у небі яскраво,
Пестить трави і землю гріє.
Тільки ти поглядаєш мляво
На усе, що навколо радіє.
І ніяк не здолаєш порога
Непорушного смутку свого.
Це душа твоя плаче, сумує
За присутністю Бога,
Це душа твоя плаче, сумує,
За обличчям Його.
Закликають простори і далі,
Ваблять гори і плеса чисті,
Та не можеш лишити печалі,
В жоднім домі, в жодному місці.
Топчеш ти нескінчені дороги,
Та не втішиш смутку свого.
Це душа твоя плаче, сумує
За присутністю Бога,
Це душа твоя плаче, сумує,
За обличчям Його.
Поринаєш в молитву несміло —
Й забуваєш про все на світі,
І небесне наповнює світло
Серце й очі твої сумовиті.
Знаєш ти, що в Христі допомога
Для розбитого серця твого.
І душа твоя плаче, радіє
Від присутності Бога,
І душа твоя плаче, радіє
Від обличчя Його.
Василь Мартинюк
Переглядів: 427
