Ти бачиш...

Ти бачиш: скрізь жорстокості пітьма,
Вбивають на війні, вбивають там, де мирно.
Ти бачиш: блудять, п’ють, що радості нема
У тих, що гинуть вперто і покірно.

Шукають насолод за будь-яку ціну
І стануть ради них на злочину дорогу,
І думають собі, що всю свою вину
Складуть на плечі ближньому чи Богу.

О, ти уже пізнав, що світ увесь у злі.
Він тоне у гріху, неначе у болоті.
І що за все, за все, на цій гіркій землі
Чекають люд суди невідворотні.

І кожен стане перед Ним, Святим,
Дасть відповідь і за слова, й за вчинки.
І буде дуже боляче отим,
Хто зневажав Його й не мав зупинки.

І буде дуже радісно тому,
Хто з вдячністю прийняв Господню милість,
Бо Сам Господь наш лагідний йому
Подасть вінець життя за чистоту і вірність.

Господня милість смутку не несе,
Народжується в ній подячна пісня серця,—
Й хвалити будеш Бога над усе
За дар життя, що щедро подається.

О брате мій, пізнай любов Христа!
На тебе Він її щодня зливає.
У Ньому святість, в Ньому чистота
Чого у світі цім немає.

Він друзів дасть нових, дасть почуттів нових,
Дасть щирих молитов і сліз благоговіння,
Й подяку Богу принесеш за всіх,
За все, за все, а надто за спасіння.

Василь Мартинюк

Переглядів: 113


Разработка веб сайтов

Ісав

А істинна любов у серці — жертва

А ніч тоді була…

Апостол Петро

Блудниця

Буває дивне: у страшну жару

В Тебе на долоні

Він народився…

Вересневий ранок

Гармонія початку і кінця

Говорить Бог мені вустами серця

Господь знайшов нас

Господь покликав вас

Девальвація слів

Дух Божий знає Божі таємниці

З ким поділюся болем і журбою?

З наближенням Різдва…

Зіткав мене Всевишній чоловіком

Запахла ти мені, мов яблуневі квіти

Земне життя не для забав

Мій Боже, захисти мене, благаю

Мій Господи, які жорстокі люди

Мій край і зрада

Мій любий краю

Малий синок, побачивши вогонь

Марії

Минуло літо. Вересень настав

Мир

Ніхто не може без надії жити

Ніч ясна

Народився Хліб

Ненавиджу! Люблю!

О Великодню

О Дух Святий!

Очікування Різдва

Преображення («Благоволив Ти учнів привести»)

Прийдешньому 21-ому

П’ятидесятниця

Різдвяні сонети

Різдвяна ніч

Стражденне серце в Бога на долоні

Сяє сонце у небі яскраво

Такий маленький, такий хороший

Твоє – тобі

Тебе, Ісусе, увінчали терном

Теплом війнуло на сумні поля

Ти бачиш...

Ти відплатив любов’ю

Ти — вільний дух. Ти крила розпростер

У Віфлеємі

У цей чудовий день єднає ваші руки

Убійники, грабіжники й обманці

Хоч я в тяжкій роботі дні та ночі

Хто б душу полюбив мою, як власну

Що може бути краще, ніж свобода

Щоб Господу віддати щиру шану

Я іду, я біжу додому

Я із мочару Богом взятий

Я був ніким...

Я так шукав Тебе!..