«Убійники, грабіжники й обманці»

*   *   *

Убійники, грабіжники й обманці
Розбагатіли — і живуть як в казці.
До послуг їм за помахом руки,
Мов падишахам, — яхти й літаки.

В палацах — і Ван Гог, й китайські вази,
І золоті, пробачте, унітази.
Що хочеться — о будь-якій порі
Отримують собі багатирі.

Але не все вдається їм зробити:
За золото здоров’я не купити.
І мільярдер, як найбідніший гой,
На грип хворіє і на геморой.

І мільярдер старіє і сивіє,
Смерть і на нього холодом повіє.
Усі скарби, усі на білім світі
Її візит не зможуть відмінити.

За гроші можна в спеку та завію
Гайнути у Європу чи Росію,
Й туди втекти, коли обдертий люд
Збунтується од відчаю отут.

Та, втікши від розлюченого люду,
Втекти не можна від Страшного суду.
Злочинників усесвіту уже
На правий суд Всевишній береже.

Нехай собі грабіжники й обманці
Жирують і живуть немов у казці.
Як не покаються, то, на свою біду,
Замешкають в палючому аду,
Бо ж підкупити справедливість Божу
Коштовності ніякі не поможуть.

Василь Мартинюк

Переглядів: 70


Разработка веб сайтов

Ісав

А істинна любов у серці — жертва

А ніч тоді була…

Апостол Петро

Блудниця

Буває дивне: у страшну жару

В Тебе на долоні

Він народився…

Вересневий ранок

Гармонія початку і кінця

Говорить Бог мені вустами серця

Господь знайшов нас

Господь покликав вас

Девальвація слів

Дух Божий знає Божі таємниці

З ким поділюся болем і журбою?

З наближенням Різдва…

Зіткав мене Всевишній чоловіком

Запахла ти мені, мов яблуневі квіти

Земне життя не для забав

Мій Боже, захисти мене, благаю

Мій Господи, які жорстокі люди

Мій край і зрада

Мій любий краю

Малий синок, побачивши вогонь

Марії

Минуло літо. Вересень настав

Мир

Ніхто не може без надії жити

Ніч ясна

Народився Хліб

Ненавиджу! Люблю!

О Великодню

О Дух Святий!

Очікування Різдва

Преображення («Благоволив Ти учнів привести»)

Прийдешньому 21-ому

П’ятидесятниця

Різдвяні сонети

Різдвяна ніч

Стражденне серце в Бога на долоні

Сяє сонце у небі яскраво

Такий маленький, такий хороший

Твоє – тобі

Тебе, Ісусе, увінчали терном

Теплом війнуло на сумні поля

Ти бачиш...

Ти відплатив любов’ю

Ти — вільний дух. Ти крила розпростер

У Віфлеємі

У цей чудовий день єднає ваші руки

Убійники, грабіжники й обманці

Хоч я в тяжкій роботі дні та ночі

Хто б душу полюбив мою, як власну

Що може бути краще, ніж свобода

Щоб Господу віддати щиру шану

Я іду, я біжу додому

Я із мочару Богом взятий

Я був ніким...

Я так шукав Тебе!..