Ведуть Ісуса до Пілата…
Ведуть Ісуса до Пілата.
А в небі вже зоря досвітня.
Народ в очікуванні свята,
А на Христі — печаль всесвітня.
Пілат зустрів юрбу крикливу.
— Яка провина цього Мужа?
Лила неправду на людину
Юрба, до істини байдужа.
— Ти чуєш скарги ці на Тебе.
Ти цар? Чого мовчиш, питаю?
А Він дивився тихо в небо:
Він Цар, та неземного краю.
— Що означає це мовчання?
Я владу маю покарати.
А Він приймав усі страждання —
Й спасіння бачив білі шати.
— Вини у Ньому не знаходжу,
Я відпущу Його вам, люди.
Народ відкинув милість Божу,
Народ волає: — Розіпнути!
Варавву відпусти, Варавву!
Цю кров нестимуть наші діти!
Обрала заздрість путь криваву,
Щоб вічно плакати й боліти.
Прийняв Ісус голгофські муки,
Зодяг вінок терновий болю.
Помер. Воскрес! І Божі руки
Тобі дарують славну долю!
Василь Мартинюк
Переглядів: 216
