Я іду, я біжу додому

Я іду, я біжу додому,
Бо мені вже сниться ночами…
Поспішаю, забувши втому,
Пригорнутись до рідної мами.
Я дорослий, та, ніби дитина,
Притулюся до неї радо.
Буде поруч уся родина —
Будуть поруч брати і тато.

   Благословіть мене, батеньку!
   Не згадайте упертого норову.
   Благословіть мене, батеньку!
   Покладіть мені руку на голову.
   Благословіть мене, матінко!
   Все недобре давно вами прощене.
   Благословіть мене, матінко!
   Поцілуйте чоло моє зморщене.

В хаті батьковій вікна сині,
А підлога ясно-червона,
І над вікнами по картині,
Рушником обрамлена кожна.
Фотографії в сизих рамах…
Поглядають усміхнені діти.
Ще серця молоді, не в ранах,
Ще не встигло життя розбити…

Піч селянська. В ній добра мати
Нам борщі готувала і кашу.
Так і хочеться посмакувати
Із дитинства їжу найкращу.
Задзвеніли миска і чашка…
Потісніться, бо місця мало.
Роду нашого з Божої ласки
Із роками багато стало.

Люба матінко, любий батьку,
Ой, нелегко було вам жити!..
Праця, клопоти від світанку,
Щоб здоровими виросли діти.
Ми дорослі — і раді стрічі.
Тільки сльози… Не треба, не можна…
Батьку, мамо, на вашім обличчі
Дорога нам і зморшка кожна. 

Василь Мартинюк

Переглядів: 23


Разработка веб сайтов

Ісав

А істинна любов у серці — жертва

А ніч тоді була…

Апостол Петро

Блудниця

Буває дивне: у страшну жару

В Тебе на долоні

Він народився…

Вересневий ранок

Гармонія початку і кінця

Говорить Бог мені вустами серця

Господь знайшов нас

Господь покликав вас

Девальвація слів

Дух Божий знає Божі таємниці

З ким поділюся болем і журбою?

З наближенням Різдва…

Зіткав мене Всевишній чоловіком

Запахла ти мені, мов яблуневі квіти

Земне життя не для забав

Мій Боже, захисти мене, благаю

Мій Господи, які жорстокі люди

Мій край і зрада

Мій любий краю

Малий синок, побачивши вогонь

Марії

Минуло літо. Вересень настав

Мир

Ніхто не може без надії жити

Ніч ясна

Народився Хліб

Ненавиджу! Люблю!

О Великодню

О Дух Святий!

Очікування Різдва

Преображення («Благоволив Ти учнів привести»)

Прийдешньому 21-ому

П’ятидесятниця

Різдвяні сонети

Різдвяна ніч

Стражденне серце в Бога на долоні

Сяє сонце у небі яскраво

Такий маленький, такий хороший

Твоє – тобі

Тебе, Ісусе, увінчали терном

Теплом війнуло на сумні поля

Ти бачиш...

Ти відплатив любов’ю

Ти — вільний дух. Ти крила розпростер

У Віфлеємі

У цей чудовий день єднає ваші руки

Убійники, грабіжники й обманці

Хоч я в тяжкій роботі дні та ночі

Хто б душу полюбив мою, як власну

Що може бути краще, ніж свобода

Щоб Господу віддати щиру шану

Я іду, я біжу додому

Я із мочару Богом взятий

Я був ніким...

Я так шукав Тебе!..