«Нічна прохолода вирівнює тіні на стінах»
* * *
Нічна прохолода вирівнює тіні на стінах.
Планета над містом зависла — немов помаранч…
Світлові кілометри до Бога пройду на колінах,
Він хрестом, як мечем, відгородить од світу: «Не плач!»
Торкнеться чола і волосся незримо рукою,
Комету-сльозу упійма на вогненнім путі…
Мегабайти молитви летять у небесні покої,
І співають: «Осанна!» над містом спасенні святі…
Лідія Меланіч
Переглядів: 349
