Перші

Плекали надії,
Вірили, мріяли
Спершу,
Лишаючи сльози
На битій дорозі
Перші…

Сміялись, раділи,
Кохали, любили
Вперше…
Тримали в долонях 
жарини вогняні
Перші.

В незвідані далі
Стежки прокладали,
Стерши
Людські п’єдестали
Серцями із сталі,
Перші.

Відчувши, як воля
Серцями від болю 
Креше,
Несли крізь образи 
Всі віхоли часу
Перші.

А потім зорею 
Враз стали землею.
Вершив 
Господь їхні долі,
Бо вцвітилось поле
Перших.

І стали дощами,
Вітрами і снами
Перші – 
Пішли, щоби дати
Нащадкам світати
Першим.

Лідія Меланіч

Переглядів: 324