МЕНДРУНЬ Василь

Про автора

Василь Богдан Мендрунь (світське ім'я — Богдан Романович Мендрунь) — український релігійний діяч, поет, бандурист. Священик УГКЦ Чину Святого Василія Великого.

Народився 7 квітня 1946, смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області.  Закінчив Львівське музичне училище, навчався у Львівській консерваторії (виключений за релігійні переконання), закінчив підпільну Духовну семінарію Чину св. Василія Великого.

У 1967 році склав перші монаші обіти в с. Малехів (нині Жовківського району Львівської області), 1970 року — вічні обіти. У 1971 році рукопокладений у сан священика (м. Івано-Франківськ); провадив душпастирську працю підпільно. Від 1988 року — протоігумен ЧСВВ в Україні.

Автор поетичних збірок: «Побійна гора» — 1998, «Дари всепітої любові», «Світися долі», «Римські сонети», 2001, «Серце Мами», «Нетонучий ковчег. Сонети»; 5 альбомів пісень, які записані на аудіокасету «До Христа» (2002) та компакт-диск «Дарунок неба» (2004); книги для дітей «Святе джерельце» (2006). Представлений в антології української релігійної поезії «Слово благовісту» (Львів, 1999).