Діанчина радість

Дощик стукає в віконце,
Задрімало в хмарці сонце,
Та попри негоду зранку
В дитсадок спішить Діанка.

Плаче хмарка – ллються сльози,
Засмутились перехожі
Й мамі дощик сум навіяв,
А Діаночка радіє.

Каже: «Як же не радіти?
П’ють водичку трави, квіти…
А у мене є обнова –
Парасолька кольорова».

І Господь Всевишній в небі
Тішиться, коли у тебе
В дні сльотливі чи в погожі
В серці радість переможе.

Ольга Міцевська

Переглядів: 339


Разработка веб сайтов