«Ісуса на руках Семен тримає»
Ісуса на руках Семен тримає,
А серце радість сповнює велика:
«Ти з миром мене нині відпускаєш,
Бо вже побачив я, Тебе, Владико!..»
Чекав він дуже довго цю хвилину,
Чимало літ Господь йому призначив,
Бог обіцяв, що землю цю покине,
Тоді, коли Дитя святе побачить.
І ось настала мить та довгождана!
Спаситель світу на руках у нього,
Збулось пророцтво і до цього храму
Батьки принесли Сина пресвятого.
Чому в Семена радісно на серці?
Чому там мир царить і спокій дивний?
Адже він знав, що має вже померти,
Та не лякавсь прийдешньої кончини...
Бо Дух Господній серце наповняє!
Лиш Він спокій сердечний може дати,
Якщо людина в серці Його має, —
То їй не страшно навіть помирати!
Тому не страшно, хто в душі мав віру,
І плід приніс в житті — сердечну святість.
Відходити він буде звідси з миром,
А на обличчі буде видно радість.
Прийде пора усім колись померти...
Покинуть землю кожен з нас тут мусить,
Та, тільки той не побоїться смерті,
Хто при житті зустрівся із Ісусом!
Автор невідомий
Переглядів: 323
