«В обіймах ночі земля дрімає»
* * *
В обіймах ночі земля дрімає…
О, Боже любий, яка краса!
Яскраво місяць в висотах сяє,
А небо чисте, немов роса.
Про щось тихенько шепочуть зорі,
Все небо повне незримих див,
Та що це сталось? Десь там — в просторі
Порушив тишу чудовий спів.
Його почувши, земля здригнулась,
На мить завмерла від цих чудес.
Пташки й дерева від сну проснулись —
Земля приймає гостей з небес.
Збулись, нарешті, слова пророчі,
В людському тілі зійшла Любов,
Коли все спало в обіймах ночі
На землю з неба Христос прийшов.
Коли дивлюсь я на ці події,
Міцніє віра моя й любов,
А в грудях серце моє радіє –
Це ж ради мене Христос прийшов.
Лишив простори і славу неба,
На хрест піднявся, щоб там вмирать,
Тепер повірить Йому лиш треба,
І дар спасіння Його прийнять.
Нехай в це славне різдвяне свято,
Забувши зло і лишивши гріх,
Прийде до Бога людей багато,
Бо Він сьогодні спасає всіх.
Христос родився! Нехай лунає
Хвала й подяка Йому від нас,
Хай все творіння Йому співає
У цей чудовий різдвяний час!
Автор невідомий
Переглядів: 1667
