Чому так сталося?

Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайся, бо Я Бог твій! 
Зміцню Я тебе, і тобі поможу, 
і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю. 
Іс.41:10

«Чому так сталося?» – крізь стогін
Питає зранена душа,
Коли зненацька їй дорогу
Перетинає бурі шал;

Коли пітьма сукном пречорним
Затягне синій небокрай
І страх усе єство обгорне,
Аж крик у горлі завмира;

Коли важким обсипле градом,
Холодним вимочить дощем,
Шокує блискавки розрядом,
Поселить в серці смуток, щем.

«Мій Господи! – слова розпуки
із пересохлих вуст летять. –
Чому Ти допустив ці муки?
Хіба ж я – не Твоє дитя?»

Говорить Бог: «Земні незгоди
Й Ісус терпів, хоч Він – Мій Син.
Отож, долай всі перешкоди,
Без нарікання хрест неси.

Проблеми, біль обов'язково
Надійдуть і на твій поріг,
Бо в світі цім нема любові,
Бо на землі панує гріх.

Молитва віри й уповання –
Надійний захист в час біди,
В безмірнім горі та в стражданнях
Ти з нею впевнено іди.

Чому? – ти згодом зрозумієш,
А злу поставив Я межу,
Лиш не втрачай свою надію,
Поклич – і Я допоможу».

Любов Омельчук

Переглядів: 544


Разработка веб сайтов