Прости, Всевишній

Прости, Всевишній, що так мало
Молитви лине з щирих вуст
За край, в якому я зростала,
За край, в якому я живу.

Прости, що мало я просила
За свій народ, за тих людей,
Яких в дорозі я зустріла,
За покоління молоде.

Хвороб немає дефіциту,
І я забула за батьків,
Які своїх лишають діток
І гинуть в п'янстві залюбки.

Навколо стільки зла й страждання,
Облич зажурених, сумних…
Приклала мало я старання,
Аби молитися за них.

Я визнаю свою провину,
Ти ж дай мені в молитві сил.
Мою прекрасну Україну
Прости, помилуй і спаси.

Любов Омельчук

Переглядів: 130


Разработка веб сайтов