Зірка надії

Темінь голосить дощем в бур’яні,
думи кружляють навколо сумні.
Раптом, як іскра, в глухій далині
зірка надії моргнула мені.

Йду потихеньку назустріч зорі,
глядь: посвітлішали хмари вгорі,
схід зарум’янився Божим світінням,
очі мої заясніли прозрінням.

Дякую Боженьку милий за те,
що Твоє серце безмірно святе, —
всіх нас за ниточку долі ведеш
і заблукати у злі не даєш.

Меланія Павленко-Кравченко


Разработка веб сайтов