Що залишимо по собі?

Пересіяно, перекошено 
Стільки нив твоїх, краю мій.
Стільки поту й сліз розпорошено 
На дорозі цій непрямій.

Передумано, переплачено 
За своє не своїм богам... 
Стільки зраджено, стільки страчено —
«Окультурений» балаган.

Переміряно, переболено,
Але ще не урвавсь терпець... 
Рідна земле моя знедолена,
Чом терновим є твій вінець?

Пересуджено, перемолено, 
Гаснуть душ людських зірочки... 
Знов росте бур’ян, де прополені 
Наші грядочки й стежечки.

Перепрошено, переважено,
Та казав Господь: «Возлюби»...
Що ми робимо? Що ми кажемо? 
Що залишимо по собі?

Пишук Марія


Разработка веб сайтов