Що залишимо по собі?
Пересіяно, перекошено
Стільки нив твоїх, краю мій.
Стільки поту й сліз розпорошено
На дорозі цій непрямій.
Передумано, переплачено
За своє не своїм богам...
Стільки зраджено, стільки страчено —
«Окультурений» балаган.
Переміряно, переболено,
Але ще не урвавсь терпець...
Рідна земле моя знедолена,
Чом терновим є твій вінець?
Пересуджено, перемолено,
Гаснуть душ людських зірочки...
Знов росте бур’ян, де прополені
Наші грядочки й стежечки.
Перепрошено, переважено,
Та казав Господь: «Возлюби»...
Що ми робимо? Що ми кажемо?
Що залишимо по собі?
Пишук Марія
Переглядів: 339
