«Вірую…У зрадливих друзів»
* * *
Вірую…
У зрадливих друзів
Та зраджених ворогів.
У безглуздість осуду
І ніч – не глупу, а незрячу.
Вірую…
Простягаю долоні
І не згораю в Вогні.
Ти даєш мені голос
І вирівнюєш вдачу.
Вірую…
Замість сліз посміхаюся.
Знову «йтиму на ти»
Із чуттями дитинними,
Щоби зрілим дитям Твоїм бути.
Вірую…
На галяві засніженій
Віднаходжу єдині сліди.
Це дорога в Еммаус.
Тут судилося нам прозріти.
Жити – вірою.
Вірую…
Світлана Пиза
Переглядів: 404