«Коли печаль розкаяння сльозою»
* * *
Коли печаль розкаяння сльозою
До ніг Христа пробитих упаде,
Світанком тихим, чистою росою
Утіха-радість в серце увійде.
Воріт небесних вчиниться багатство.
Із уст Царя, як музику хвали:
— Прийдіть, — почують, — успадкуйте Царство,
Готове вам, щоб там, де Я, були.
Ясніше сонця, сяєво заграє
В благословенних серця чистоті,
Престол предвічний радо привітає
Тих, що прийдуть, як ангели святі.
Скорбот дощі розмиють душ жорстокість,
Поллється з сліз молитви теплота,
Жало печалей змиє в невідомість
Пролита кров спасителя Христа.
Євген Поліщук
Переглядів: 329
