Скарб

У кожної людини свої цінності,
Свій скарб, що найдорожчий над усе,
Не дивлячись на часу швидкоплинності,
Крізь все життя, вона його несе.

Одному — нерухомість найважливіша,
А другому — колекція прикрас,
Комусь — його дружина найвродливіша,
Для декого — скарбом його лабаз.

У когось — це банкноти, срібло, золото,
А в іншого — кар'єра, успіх, сан:
Хоч і багач — життя навпіл розколоте,
Теж завдає скорбот й душевних ран...

На землі, від смерті, відкупу немає,
Якби був навіть придбаний весь світ,
У вічності лиш той скарби надбає,
Хто з Господом вступив у заповіт.

У того не даремно час потрачено,
Хто з Богом шлях земний свій перейде,
І хоч тут на землі все буде втрачено —
У вічності свій скарб він віднайде.

Ігор Попович

ПОПОВИЧ Ігор