«Любов ішла по Via Dolorosa»

* * *

Любов ішла по Via Dolorosa,
З хрестом на спині, зраненій бичем,
І падала, й вставала безголоса,
І знову йшла побита палачем.

Любов ішла. Все тіло в тяжких ранах,
А навкруги насмішок буруни.
Десь у відлунні чулося: «Осана»!
Та заглушало вперте: «Розіпни»!

Любов ішла. У небі легіони.
Наказ чекає ангельська сурма.
Лиш мить — і пил нерони, їхні трони,
Та в милосердя — планів цих нема.

Любов ішла. Та мить, все ближче й ближче.
Вершину видно. Гамір на краю.
Хтось криком надривав Череповище —
З Любов'ю згодом буде у раю.

Любов прийшла по Via Dolorosa,
І простягнула руки на хресті,
А із пітьми вже смерть дивилась косо,
Аби тримати мертвих взаперті...

Та в третій день — велике потрясіння.
Пуста могила. Радість до небес!
Любов жива! Дарує нам спасіння!
Христос воскрес! Воістину воскрес!

Ігор Попович

ПОПОВИЧ Ігор