Душа поета

Не старіє душа у поетів,
Навпаки — молодіє вона:
Від нових благородних сонетів,
На які надихає весна.

Вона з Божої правди радіє, 
З найчистіших джерел воду п’є.
Мов красуня, заквітчана мріє
Про щасливе кохання своє.

І вже як би не склалася доля,
Як би ворог її не крутив.
Де поет — там надія, і воля
І мажорних мелодій мотив.

Василь Процюк


Разработка веб сайтов