Дух Творця

Вона лише приємно посміхалась,
Немов Джоконда славного митця.
Художник образ створював помалу,
Не зводивши очей з її лиця.

Спостерігав за ними й той, хто пише,
Хто внутрішню змальовує красу.
І дарував присутнім власні вірші,
Що свого часу дав йому Ісус.

І красивішим світ ставав довкола
Від щирих слів і рухів олівця.
Була в тих рухах Леонардо школа,
В тих віршах був присутній Дух Творця.

Василь Процюк


Разработка веб сайтов